Шановні батьки!

Ми пропонуємо Вашій увазі сторінку, яка зроблена спеціально для Вас. Вона так і називається "Для Батьків".

Отже - Ласкаво просимо!

Якщо Ви зайшли на наш сайт в перший раз, то радимо почати знайомство з Меню сайту. Воно дає наочне уявлення про структуру сайту і про великий обсяг інформації, розміщеної на його сторінках. Ви без проблем можете знайти потрібну сторінку сайту.

 

Шановні батьки!

 

ВИ МОЖЕТЕ ЧЕКАТИ ВІД нашого  училища НАСТУПНЕ:

- доброзичливу атмосферу, яка сприяє участі Вас в якості партнерів в освіті дитини;

- шанобливе доброзичливе ставлення з боку працівників училища;

- своєчасне і грамотне реагування на хвилюючі Вас запитання;

- інформацію про те, як допомогти дітям виконувати домашні завдання і підтримувати навчання вдома.

 

Ваша дитина і наша школа потребують вас!

Для того щоб діти досягли свого потенціалу в навчанні та оволодінні навиками з обраної професії, їм потрібні як хороші вчителі,майстри виробничого навчання  так і повна підтримка з боку родини.

(Проведені по всій країні дослідження незмінно показують, що коли батьки та навчальний заклад працюють як партнери, діти досягають успіху. Це відноситься до всіх сімей, незалежно від приналежності до будь-якої соціальної групи, рівня доходу та освіти тощо.)

 

Що таке «Участь сім'ї в отриманні дітьми освіти та професії»?

Участь сім'ї - це активна участь родин і опікунів в училищному житті дитини. Сім'я повинна бути партнером вчителів та майстрів виробничого навчання.

Навички, досвід і життєві обставини різних батьків або членів сім'ї різні. Тому кожен з нас по-різному бере участь, надає підтримку і доповнює освіту наших дітей.

Самий елементарний вид участі сім'ї - це подбати, щоб дитина щодня відвідувала училище, добре виспалась, з'їла корисний для здоров'я сніданок, і щоб вона була в училищі в належному вигляді.

Якщо у батьків є достатньо енергії і часу для добровільної допомоги училищу або для роботи з батьківським комітетом, це є цінним внеском в роботу училища.

 

Як краще всього брати участь в освіті дитини?

Найважливіше, що можуть зробити батьки, щоб допомогти дітям досягти успіхів в училищі - це приділяти успіхам у навчанні великої уваги. Існує багато способів показати дитині, яке величезне значення ви надаєте освіті.

Познайомтесь з ідеями, які ви можете включити в сімейний розпорядок.

Перетворити свій будинок у НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР

  1. Знайте, що вивчає ваша дитина. Вивчіть щось нове самі.
  2. Подбайте про те, щоб ваша дитина висипалася кожну ніч і досить добре снідала перед училищем.
  3. Залучайте членів своєї сім'ї до участі в громадських заходах, що доповнюють отримані в училищі знань.
  4. Дитина повинна знати, що ви чекаєте від неї старанності в навчанні та отриманні навиків з обраної професії.

 

Підтримуйте зв'язок з училищем.

  1. Інформуйте майстра виробничого навчання та класного керівника про потреби вашої дитини і про будь-які зміни в сімейних обставинах.
  2. Встановіть і регулярно підтримуйте контакт з майстром виробничого навчання та класним керівником вашої дитини.
  3. Систематично перевіряйте: домашні завдання дитини, відвідуваність і успіхи в навчанні.
  4. Реагуйте на всі повідомлення від майстра виробничого навчання та класного керівника.
  5. Беріть участь в училищних зборах, заходах і зустрічах з учителями.

 

ДОПОМАГАЙТЕ училищу

  1. Допомагайте майстрам виробничого навчання та вчителям знаходити індивідуальний підхід до вашої дитини.
  2. Якщо у вас є час, допомагайте майстру виробничого навчання та класному керівнику.
  3. Залучайте і навчайте інші сім'ї для формування групи активних батьків.
  4. Допоможіть скласти і підтримувати список телефонів сімей учнів групи або список адрес електронної пошти.

 

СТАНЬТЕ активними батьками

  1. Дізнайтеся, як функціонує училищна система і як захищати інтереси всіх дітей.
  2. Станьте членом комітетів або рад, відповідальних за прийняття рішень в училищі.
  3. Беріть активну участь в роботі батьківського комітету училища.
  4. Будьте обізнані про закони з питань освіти.

 

Допомагайте зміцнити ЗВ'ЯЗОК училища З НАСЕЛЕННЯМ міста та області

  1. Організуйте для вашої дитини можливість отримати досвід, який розширює кругозір, і культурний досвід.
  2. Дякуйте людям, організаціям, що підтримують освіту та училище.
  3. Запрошуйте учнів шкіл на училищні свята.

Чому для дітей корисніше, щоб освітою займалася не тільки училище?

Чим більша частка участі сім'ї у навчанні дітей, тим більших успіхів ці діти досягають в училищі, і в житті.

 

Як вирішити проблемні ситуації в училищі?

Батькам іноді необхідно поговорити з майстром, класним керівником чи учителем з приводу успішності, міжособистісних відносин або труднощів у навчанні дитини. Більшість педагогів будуть раді спілкуванню з батьками і допомогти успішному навчанню вашої дитини.





2018-01-12

ПРО ЦЕ НЕ ВАРТО 3АБУВАТИ

  • Діти вчаться жити у житті
  • Якщо учня постійно критикують, він вчиться ненавидіти
  • Коли дитина живе в атмосфері ворожості, вона вчиться агресивності
  • Дитину висміюють – вона стає замкнутою
  • Якщо їй постійно дорікають, вона вчиться жити з почуттям провини
  • Коли дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною
  • Якщо дитина зростає в чесності, вона вчиться бути справедливою
  • Дитина живе в безпеці, і як наслідок – вона вчиться вірити в людей
  • Коли дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе
  • Якщо дитина живе в атмосфері розуміння і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світ

 

5 життєво важливих повідомлень, які дитина повинна отримувати щодня

 

  1. Я вірю в тебе!
  2. Я довіряю тобі!
  3. Я знаю, що ти можеш дати раду життєвим проблемам!
  4. Тебе чують і поважають!
  5. Тебе люблять!

 

Як передавати ці повідомлення:

 

  1. Очима.
  2. Тоном голосу.
  3. Рухами.
  4. Ритуалами сім’ї чи групи.
  5. Дотиком.
  6. Щирими компліментами.
  7. Вашими питаннями про їхнє життя.
  8. Вашими емоціями
  9. Вашим вмінням працювати.
  10. Вашим власним прикладом.
  11. Заохоченням.

Ти важливий і унікально особливий!

 

Пам’ятка батькам !

Закон України про освіту. Стаття 59 "Відповідальність батьків за розвиток дитини"

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

 

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

- постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей,

- створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

- поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

- виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

- сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

- виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

 

Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

 

1. З якого віку наступає відповідальність дітей за злочини?

Відповідно до ст. 22 Кримінального кодексу України (КК) кримінальної відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину минуло шістнадцять років.

Також до кримінальної відповідальності притягуються неповнолітні особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, диверсію, бандитизм, терористичний акт, захоплення заручників, зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, крадіжку, грабіж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство.

 

2. Яке покарання може бути визначено дитині?

Згідно з ст.98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

 

1. Штраф.

Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах від п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Громадські роботи

Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основній роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день.

3. Виправні роботи

Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому судом, в межах від п’яти до десяти відсотків.

4. Арешт

Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах, ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п’ятнадцяти до сорока п’яти діб.

5. Позбавлення волі на певний строк

Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, в за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини – не більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.

Позбавлення волі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім загальних засад призначення покарання, обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвідку та інші особливості особи неповнолітнього.

 

3. Чи є якісь особливі умови правосуддя, коли підсудним є неповнолітня дитина?

Правосуддя у кримінальному процесі здійснюється відповідно до кримінально-процесуального кодексу України.

Окремої норми, яка регламентує особливі умови правосуддя, коли підсудним є неповнолітня дитина не передбачено. Але встановлено норми, які враховують вік підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, зокрема, відповідно до ст.45 КПК України у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років обов’язкова участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справі у суді першої інстанції (з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення).

 

4. Де відбувають покарання у види позбавлення волі неповнолітні засуджені?

Позбавлення волі на певний строк – це саме суворе покарання у системі покарань, які можуть призначатися неповнолітнім.

Покарання у виді позбавлення волі на певний строк стосовно засуджених неповнолітніх виконують виховні колонії. Ці колонії займають особливе місце серед установ, які призначені для відбування покарання, що виражається, по-перше, у встановленні більш пільгових умовах у порівнянні з умовами утримування дорослих злодіїв, та, по-друге, в орієнтації на застосування різноманітних виховательно-психолого-педагогічних заходів як основних засобів впливу на неповнолітніх в процесі їх навчання, проведення спортивних, культурних заходів, а також в процесі трудової діяльності.

 

5. Чи несуть батьки, та в якій мірі, за злочини, скоєні малолітніми, неповнолітніми дітьми?

Кримінальну відповідальність батьків за злочини, скоєні малолітніми та неповнолітніми дітьми законодавець не передбачає. Але батьки несуть цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну малолітніми та неповнолітніми дітьми, у тому числі і заподіяну у результаті злочину.

Відповідно до ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Обов’язок батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншої фізичної особи, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, батьки (усиновлювачи) або опікуни чи інша фізична особа, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, є неплатоспроможними або померли.

Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

 





2018-01-12

ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ, ВЧИТЕЛІВ, ДІТЕЙ

Шановні батьки, вчителі, діти!

У зв’язку з напруженою ситуацією, що виникла на Сході України, люди частіше почали виявляти підозрілі предмети, схожі на вибухонебезпечні. Тільки з початку поточного року спеціалісти ДСНС області виявили та знешкодили 29 вибухонебезпечних предметів часів Великої Вітчизняної війни.

Нерідко, через свою цікавість та інтерес до усього нового та незнайомого, жертвами небезпечних знахідок стають діти. У зв’язку з цим спеціалісти Головного управління ДСНС України у Запорізькій області звертаються до громадян з проханням дотримуватись правил безпеки під час виявлення вибухо-небезпечних та підозрілих предметів.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

  • предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
  • наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
  • наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
  • наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
  • предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Категорично забороняється:

  • торкатися предмету і пересувати його;
  • користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
  • заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;
  • торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

Головне управління ДСНС України у Запорізькій області та Департамент освіти і науки Запорізької ОДА звертаються до батьків та вчителів з проханням не залишати дітей без нагляду!

Виховувати у малечі навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вибухонебезпечними предметами, вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками.

Знайдіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми про це. Пам'ятайте, що вимірюватимуться ці хвилини ціною життя.

А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!





2018-01-12

НЕБЕЗПЕКИ ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА

Дії у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

після отримання повідомлення по радіо (або через інші засоби оповіщення) про радіаційну небезпеку населенню пропонується терміново зробити наступне:

  • укритися в житлових будинках. Важливо знати, що стіни дерев’яного будинку ослабляють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного – у 10 разів! Заглибленні сховища ще більше ослабляють дозу випромінювання: з дерев’яним покриттям у 7 разів, з цегляним або бетонним у 40-100 разів;
  • уникайте паніки, слухайте повідомлення органів влади щодо дій у цій надзвичайній ситуації;
  • вжити заходів захисту від проникнення у квартиру (будинок), радіоактивних речовин з повітрям: закрити кватирки, за герметизувати рами, двері;
  • зробити запас питної води: набрати воду у закриті місткості, підготувати простіші засоби санітарного визначення, перекрити крани;
  • провести екстрену йодну профілактику (як можна раніше, але тільки після спеціального оповіщення): водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока (консервованого) або дитячої молочної суміші; дітям, які старші двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока (консервованого) або води. Наносити на поверхню рук настойку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

Підготовка до можливої евакуації:

  • уточніть час початку евакуації.  Попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Їх мають евакуювати в першу чергу;
  • підготувати документи та гроші, предмети першої необхідності, упакувати ліки, мінімум білизни та одягу (1-2 зміни);
  • зібрати запас, який ви маєте, консервованих харчів, у тому числі молоко для дітей на 2-3 дні;
  • зібрані речі упакувати у поліетиленові мішки та пакети і скласти їх у помешканні, найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення;
  • перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;
  • з прибуттям на нове місце перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, по можливості почистити його), обробіть відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, який буде виданий кожному. Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

 

Правила безпечної поведінки на забруднених радіонуклідами територіях:

  • використовуйте для харчування консервоване молоко та харчі, які зберігались в закритих приміщеннях та в яких відсутнє радіоактивне забруднення. Не пити молоко від корів, які пасуться на забруднених полях;
  • не вживайте овочів, які росли на забрудненому радіоактивними речовинами ґрунті;
  • не пийте воду із відкритих джерел та із водопроводу після сигналу радіаційної небезпеки; накрити колодязі плівкою або кришкою;
  • уникайте довгих пересувань по забрудненій місцевості, особливо по ґрунтовим шляхам або траві, не ходіть в ліс, не збирайте у лісі ягід, грибів та квітів,не купайтесь в водоймищах;
  • у приміщеннях, що призначені для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
  • знімайте взуття при вході в приміщення з вулиці (забруднене взуття залишайте при вході).

Засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу.

У випадку пересування по відкритій місцевості необхідно використовувати підручні засоби захисту:

  • органів дихання - прикрити рот та ніс змоченою водою марлевою пов’язкою, носовою хусткою, рушником або іншою частиною одягу;
  • шкіри та волосся - покрити будь якими предметами одягу, головними уборами, хустинками, накидками. Якщо вам край необхідно вийти на вулицю, необхідно одягнути гумові чоботи.





2018-01-12

ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА

Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:

  • переносні вогнегасники (порошкові, вуглекислотні, водопінні)  використовують згідно з інструкцією, наведеною у вигляді малюнків і тексту на корпусі вогнегасників;
  • для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверцята шафи і розкласти в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом. Відкрити вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і спрямувати струмінь води із ствола на осередок горіння.

Якщо пожежа застала вас у приміщенні:

  • зорієнтуйтеся щодо наявної небезпеки й напрямку її знаходження;
  • якщо ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу;
  • повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей приміщення, але не відчиняйте їх відразу, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку повітря ззовні;
  • обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вийти, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;
  • щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь – якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і вживайте заходів щодо порятунку;
  • присядьте, глибоко вдихніть повітря, прочиніть вікно або розбийте віконне скло твердим предметом та приверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
  • якщо ви вийшли через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення;
  • обов’язково зачиніть за собою всі двері;
  • під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
  • виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди, звідки дме вітер;
  • якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі;
  • при задимленості сходових клітин варто щільно зачинити двері, що виходять на них, а при сильній задимленості перейти на балкон, захопивши із собою вологу ковдру, щоб укритися від вогню у випадку його проникнення через отвори;
  • коли немає іншого виходу, евакуацію потрібно продовжувати по сходових клітинах або через іншу квартиру, якщо там немає вогню, використавши міцно зв’язані простирадла, мотузки або пожежні рукави. Спускатися треба по одному, підстраховуючи один одного;
  • якщо на вас насувається вогневий вал, не гаючись падайте, закривши голову мокрою тканиною, затримайте дихання;
  • якщо вас відрізало вогнем, димом від основних шляхів евакуації, необхідно затулити ганчірками всі шпарини по периметру дверей та під ними, щоб перешкодити доступ вогню та диму.

Дії під час рятування постраждалих від пожежі з будинків:

  • перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
  • відчиняйте двері з особливою обережністю: відчиняйте повільно, прикриваючи себе дверним полотном, щоб забезпечити захист від перепаду температури та впливу полум’я;
  • у сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;
  • для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
  • у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та літніх людей. Пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та у куток;
  • побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожена) і щільно притисніть до тіла, за необхідності, викличте медичну допомогу;
  • якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це сприяє роздуванню вогню.

Якщо ви опинилися в осередку пожежі на відкритій місцевості:

  • не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
  • з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
  • якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
  • гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
  • під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не втрачайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;
  • будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
  • особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі прогари, тому пересувайтеся, за можливістю, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
  • після виходу з осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Дії при пожежі в міському громадському транспорті:

  • негайно повідомте про пожежу водієві, спробуйте відчинити двері (використовуйте кнопку аварійного відкриття), застосовуйте для гасіння вогнища пожежі вогнегасник і підручні засоби. БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! У тролейбусах і трамваях металеві частини можуть опинитися під напругою в результаті обгорання захисної ізоляції проводів;
  • при заблокуванні дверей використовуйте для евакуації аварійні люки в даху, вікна. За необхідності вибийте обома ногами скло (або твердим предметом). Якщо Ви вдало, без серйозних травм звільнилися, то за можливості допоможіть тим, хто залишився в зоні вогню, в першу чергу дітям і людям похилого віку;
  • у будь-якому транспорті є матеріали, що виділяють при горінні отруйні гази, тому залишайте салон швидко, закриваючи рот і ніс хусткою або рукавом. Вибравшись із салону, відійдіть подалі, тому що можуть вибухнути баки з пальним або статися замикання високовольтної електричної мережі;
  • телефоном або через водіїв проїжджаючих машин повідомте про пожежу в пожежну частину. Надайте допомогу постраждалим.

Дії при пожежі в вагоні метро:

  • відчувши запах диму, негайно повідомте машиніста про пожежу по переговорному пристрою і виконуйте всі його вказівки. Намагайтеся не допустити виникнення паніки у вагоні, заспокойте людей, візьміть дітей за руки. При сильному задимленні закрийте очі і дихайте через вологий носовичок;
  • залишайтеся на місцях, поки поїзд рухається в тунелі. Після прибуття на станцію і відкриття дверей пропустіть вперед дітей та людей похилого віку, потім вийдіть самі, зберігаючи спокій і витримку. Перевірте, чи не залишився хто-небудь у вагоні, допоможіть цим людям покинути його. Відразу ж повідомте про пожежу черговому по станції та ескалатору. Надайте допомогу працівникам метро, використовуючи для гасіння вогнегасники та інші протипожежні засоби, наявні на станції;
  • при появі у вагоні відкритого вогню під час руху намагайтеся загасити його, використовуючи вогнегасники або підручні засоби, які знаходяться під сидіннями. Якщо це можливо, перейдіть в незайняту вогнем частину вагону (краще вперед) і стримуйте поширення пожежі, збиваючи полум'я одягом або заливаючи його будь-якими негорючими рідинами (водою, молоком тощо). Ні в якому разі не намагайтеся зупинити поїзд у тунелі аварійним стоп-краном – це ускладнить гасіння пожежі і вашу евакуацію;
  • при зупинці поїзда у тунелі не намагайтеся покинути його без команди машиніста, не торкайтеся до металевого корпусу вагона і дверей до відключення високої напруги по всій ділянці. Після дозволу на вихід відкрийте двері або вибийте ногами скло, вийдіть з вагона і рухайтеся вперед по ходу поїзду до станції. Йдіть вздовж полотна між рейками в колону, не торкаючись до струмоведучих шин (збоку від рейок), щоб уникнути ураження електричним струмом при включенні напруги;
  • будьте особливо уважні при виході з тунелю біля станції, в місцях перетину шляхів, на стрілках, тому, що можлива поява зустрічного поїзда. Якщо покинутий вами поїзд зрушив з місця і наганяє вас, притисніться до ніші стіни тунелю.

Дії при пожежі в вагоні потяга:

  • негайно повідомте провідникові про пожежу, пройдіть по вагону і, не піднімаючи паніки, голосно, виразно і спокійно оголосіть пасажирам про те, що трапилося. Розбудіть сплячих пасажирів і візьміть за руки дітей. Найбезпечніше евакуюватися в передні вагони, але якщо це неможливо, то йдіть в хвіст потяга, щільно закриваючи за собою двері купе і міжвагонних переходів. Обов'язково перевірте разом з провідником наявність людей в тамбурах, купе, туалетах палаючого вагону;
  • використовуючи вогнегасники і підручні засоби (ковдри, мокрі ганчірки тощо), разом з пасажирами спробуйте загасити вогонь. Закрийте вікна, щоб вітер не роздував полум'я. Не намагайтеся рятувати від вогню багаж, якщо це загрожує вашій безпеці (візьміть тільки найнеобхідніше – документи, гроші, цінності тощо). Якщо вогонь відрізав вас від виходів, то зайдіть до купе або туалету, щільно причинивши за собою двері, відкрийте вікно і чекайте прибуття допомоги, привертаючи до себе увагу. Не стрибайте з вагона потяга і не намагайтеся вибратися на дах – це небезпечно! У крайньому випадку – стрибайте, одягнувши на себе весь наявний одяг;
  • при неможливості загасити пожежу і зв'язатися з начальником потягу або з машиністом зупиніть потяг за допомогою стоп-крану, виведіть з вагона всіх людей, і разом з провідниками розчепіть вагони, запобігаючи розповсюдженню вогню по всьому потягу. Для запобігання руху вагонів під ухил підкладіть під колеса гальмові колодки або інші підручні предмети;
  • відведіть пасажирів від палаючого вагону і надішліть людей у найближчий населений пункт повідомити про те, що трапилося в пожежну охорону. Далі дійте за вказівкою начальника потягу і пожежників. Помітивши сигнали людей, які залишилися у вагоні, негайно повідомте про них пожежникам. Будь-яким способом запобігайте виникненню паніки та надайте домедичну допомогу постраждалим.

Дії при пожежі на теплоході:

  • почувши оголошення про пожежу по судновому радіо або від чергового матроса, за командою капітана вийдіть з каюти на палубу до рятувальних шлюпок, прихопивши з собою гроші та документи, попередньо загорнувши їх у поліетиленовий пакет. Поспішайте, вибираючись назовні, але без метушні і паніки. Намагайтеся знайти для себе рятувальний жилет (круг). Дисципліна – запорука успіху;
  • якщо вихід з каюти відрізаний вогнем і димом, то залишайтеся на місці, щільно зачинивши двері. Розбийте скло ілюмінатора і вилазьте крізь нього. Якщо це зробити неможливо і немає шансів на допомогу, то, обмотавши голову мокрою ганчіркою, проривайтеся через вогонь і дим;
  • пропустивши до шлюпок дітей, жінок, поранених, самі стрибайте за борт. Пливіть у бік від корабля, намагаючись за можливістю привертати до себе увагу, подавати сигнали. Якщо можете, то зачепіться за який-небудь плаваючий предмет. Скиньте з себе одяг і взуття, що вам заважають, якщо не змогли зробити це заздалегідь. Якщо до берега далеко, то тримайтеся на воді, не витрачайте зайвих сил і чекайте допомоги.

Дії при пожежі у літаку:

  • негайно після зупинки літака прямуйте до найближчого виходу;
  • захистіть свою шкіру – використайте пальто, шапку, ковдру тощо;
  • не дихайте димом, захищайтеся одягом, пригніться або навіть пробирайтеся до виходу поповзом – внизу диму менше;
  • не стійте в натовпі при виході, якщо черга не рухається, пам'ятайте, що є інші виходи;
  • якщо прохід завалений, пробирайтеся через крісла, опускаючи їх спинки; не беріть із собою ручний багаж, це може коштувати вам життя;
  • не відчиняйте запасні люки в тому місці, де зовні вогонь і дим;
  • будьте рішучі і дисципліновані, боріться з панікою на борту будь-якими засобами, надайте максимальну допомогу стюардесі;
  • не ставайте самі причиною пожежі.

Якщо горить одяг на людині:

  • зупиніть людину, не давайте їй бігати, а то полум`я розгориться ще більше;
  • допоможіть швидко скинути палаючий одяг, чи загасити її за допомогою простирадла, ковдри, пальта або струменя води. Гасити полум’я на одязі можна піском, землею, снігом. Сам постраждалий може згасити вогонь, перекочуючись по землі.
  • залиште голову відкритою, щоб він не задихнувся продуктами згорання;
  • викличте швидку допомогу;
  • надайте посильну домедичну допомогу.

Перша допомога при опіках:

  • посадіть або покладіть постраждалого, негайно припиніть вплив високої температури;
  • обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв. і більше), будьте обережні,  щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;
  • якщо є можливість, то зніміть з уражених ділянок каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;
  • до обпеченої шкіри не можна доторкатися руками, намагатися зняти присталі залишки згорілого одягу (обережно ножицями зрізують лише їх краї);
  • всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу;
  • дайте людині знеболювальний засіб для запобігання виникнення больового шоку;
  • постраждалому давайте вживати рідину в достатній кількості;
  • перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. до прибуття швидкої допомоги.

Запам’ятайте! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!





2018-01-12

Небезпечні ХІМІКАТИ

Ртуть

Ртуть відрізняється  високою токсичністю для будь-яких форм життя. Категорично забороняється зберігати і вживати їжу, а також палити в приміщеннях, де виділяються пари ртуті та її сполуки.

При виявленні розливу ртуті негайно дзвоніть за телефоном 101.

Перша допомога при отруєнні парами ртуті:

  • при важких гострих отруєннях через рот негайно промийте шлунок водою з 20-30 гр. активованого вугілля, або білковою водою (збитий з водою яєчний білок), після чого дайте молоко, а потім проносне;
  • при гострих отруєннях вивести постраждалого із зони ураження, забезпечити повний спокій, потім госпіталізувати;
  • при легкій, початковій формі не контактувати з ртуттю 3-4 тижні і забезпечити лікування в стаціонарних умовах.
  • Захист − промислові фільтруючі протигази марки “Г”, респіратор протигазовий РПГ-67-Г.

Хлор

Ознаки отруєння хлором:

  • під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.

Перша допомога при отруєнні хлором: одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна, необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота, носа 2% розчином харчової соди.

Дії в осередку зараження:

  • заплющити очі та затамувати дихання;
  • закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою);
  • не бігти;
  • спробувати визначити напрямок вітру;
  • виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру;
  • за неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп, драбину тощо), так як хлор стелиться по землі.

При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101.

 

Аміак

У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини.

Ознаки отруєння аміаком:

  • нежить, кашель, важке дихання, задуха;
  • підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;
  • при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з пухирями, виразки.

Перша допомога при отруєнні аміаком:

  • одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря;
  • дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі);
  • дайте йому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
  • при задусі необхідний кисень;
  • при спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки, інгаляцію;
  • при зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію;
  • при потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1%-ним розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією;
  • при уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.





2018-01-12

Небезпеки соціального характеру Терористичний акт

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

  • не торкайте у вагоні поїзда, під'їзді або на вулиці нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку співробітника міліції;
  • у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу  й стогонів;
  • при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;
  • використайте будь-яку можливість для порятунку;
  • якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
  • намагайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

Дії під час перестрілки:

  • якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж лягте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам'ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під'їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;
  • вжийте заходи для порятунку дітей, за необхідності прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників міліції;
  • якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під'їзді, далі від вікон.

Дії у випадку захоплення літака (автобуса):

  • якщо Ви виявилися в захопленому літаку (автобусі), не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;
  • заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається, читайте, розгадуйте кросворди;
  • зніміть ювелірні прикраси;
  • не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
  • не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
  • жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;
  • якщо представники влади почнуть спробу штурму – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
  • після звільнення – негайно залиште літак (автобус), тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:

  • покладіть слухавку поряд з телефоном;
  • подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів) на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону. Диспетчер встановить номер того, хто дзвонив та скаже вам, звідки дзвонили – з квартири чи з автомату;
  • напишіть заяву начальнику відділення міліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
  • постарайтесь затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
  • подзвоніть на вузол зв`язку з іншого телефону (аналогічно п. 1), а потім напишіть заяву в відділення міліції;
  • міліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри;
  • одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в міліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував.





2018-01-12

ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ (БОЄПРИПАСІВ ВВВ)

Пам’ятайте!

Знайдені боєприпаси (або предмети, що схожі на них) повинні бути знешкоджені тільки фахівцями. Про знахідку необхідно терміново повідомити в місцеві органи державної влади (відділи ДСНС, відділення міліції тощо).

Після виявлення вибухонебезпечного предмету Ви зобов’язані:

  • зупинити будь-які роботи в районі небезпечного місця;
  • ні в якому разі не чіпати підозрілий предмет;
  • організувати охорону небезпечного місця шляхом спостереження здалеку;
  • не допускати сторонніх осіб до небезпечного предмета доки не прибули фахівці;
  • негайно подзвонити у міліцію, а також за телефоном 101.





2018-01-12

Дії населення в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

  • нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
  • по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
  • при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка  більше його висоти;
  • зробити вдома запаси питної та технічної води;
  • зробити запас продуктів тривалого зберігання;
  • додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
  • підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;
  • підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
  • підготувати (закупити)  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
  • підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
  • особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива для виїзду у небезпечний район;
  • при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки  в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

  • зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
  • не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
  • завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
  • знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
  • при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
  • уникати місць скупчення людей;
  • не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
  • у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
  • при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати цей район;
  • посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
  • у разі появи підозрілих людей (не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;
  • у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
  • надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за необхідності військових;
  • у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

  • підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
  • спостерігати за ходом бойових дій;
  • стояти чи перебігати під обстрілом;
  • конфліктувати з озброєними людьми;
  • носити армійську форму або камуфльований одяг;
  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
  • підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

  • перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
  • збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
  • намагатися розряджати і розбирати;
  • виготовляти різні предмети;
  • використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
  • приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС.





2018-01-12

"Екстрена валіза"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

  • копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
  • кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
  • дублікати ключів від будинку і машини;
  • карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
  • засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);
  • ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
  • компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
  • багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);
  • ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
  • декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;
  • рулон широкого скотчу;
  • упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води, прокладки, рятувального жилету на воді тощо;
  • шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;
  • блокнот і олівець;
  • нитки та голки;
  • аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), іммодіум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
  • одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
  • міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
  •  засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
  • приналежності для дітей (якщо необхідні);
  • посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;
  • запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
  • запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

 





2018-01-12