365 років з часу Пилявецької битви

З 20 по 25 вересня у бібліотеці діє виставка присвячена річниці Пилявецької битви під проводом Богдана Хмельницького.

Пилявецька битва є однією із яскравих сторінок історії боротьби українського народу за незалежність. Цього року виповнюється 365 років з дня битви війська Богдана Хмельницького на Поділлі, під містечком Пилявцями.

В експозиції представлені:

  • стаття Михайла Василевського з видання «День» «Пилявецька битва 1648 року – Канни Богдана Хмельницького»;
  • науково-популярна книга В.І.Сергійчука «Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII століття». В якій автор змальовує історичні обставини, що зумовлювали та супроводжували воєнні походи українських козаків на суші й на морі, зокрема Пилявецької битви.
  • зібрання оповідань з історії України Грицька Коваленка «Українська історія», дослідник розповідає про історичні передумови та причини битви під Пилявою;
  • «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» Андріана Кащенка;
  • узагальнююча праця з історії України «Історія України-Русі» Миколи Аркаса;
  • стаття І.А.Найчука «Пилявецька битва в оцінці сучасної української історіографії» . У статті висвітлюється погляд сучасних істориків на передумови, хід і наслідки Пилявецької битви».





2013-10-22

125 років з дня народження М.Я. Калиновича

З 11 по 17 жовтня в бібліотеці діє виставка матеріалів, присвячена 125-й річниці від дня народження Михайла Яковича Калиновича – українського мовознавця, санскритолога, перекладача і літературознавця, академіка АН УРСР. Михайло Якович Калинович був мовознавцем високої кваліфікації, крім української і російської, він вільно володів англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською, болгарською, сербською, польською, чеською мовами, досконало знав санскрит, латинську, давньогрецьку, давньолитовську, розумів грузинську, північногерманські та полінезійські мови.

Академік видав друком теоретичні розвідки з лексикографії, як співавтор і відповідальний редактор працював над укладанням великих двомовних словників. Вагомий внесок зробив вчений у формування наукових підвалин загального мовознавства, опублікував цінні праці з історії лінгвістичних вчень. Викликають інтерес публікації М.Я. Калиновича, присвячені дослідженню західноєвропейських літератур, а надто його блискучі переклади українською мовою шедеврів світової літературної класики.

Дослідженню творчих здобутків Калиновича присвячена стаття Т.О. Щербань «Наукові досягнення і компроміси» а також В.Є. Федонюк «Рецепція наукової спадщини академіка М.Я.Калиновича» з якими можна ознайомитись у залі бібліотеки.





2013-10-22

100 років з дня смерті Лесі Українки

З 23 до 30 вересня в бібліотеці діє виставка матеріалів, присвячених життєвому та творчому шляху видатної української письменниці, відомої далеко за межами нашої країни – Лесі Українки. Яка окрім написання оригінальних творів займалася ще перекладною, публіцистичною та культурною діяльністю.

В експозиції представлені:

  • Зібрання вибраних творів письменниці;
  • Збірки поетичних творів «Хвилі моєї туги» та «Сім струн»;
  • Роман Миколи Олійника «Дочка Прометея» в якому автор розповідає читачеві незвичайну історію долі незвичайної жінки, «щедро обдарованої талантом, наділеної ніжним, чутливим серцем, сповненим палкої любові до людей, та покараної страшною невиліковною на той час хворобою».
  • Стаття з журналу «Шкільна бібліотека» - «Леся Українка. Думки про творчість поетеси»

Учнями підготовлено інформаційний бюлетень в якому висвітлено найважливіші життєві віхи письменниці.





2013-10-22